РТУТЬ

До отруєння може призвести навіть короткочасний контакт із ртуттю. Симптоми гострого отруєння виявляються вже через 8-24 години: з’являються металевий присмак в роті, нудота, блювання, підвищення температури. Ознаками отруєння є також втома, відсутність апетиту, безсоння, нежить, діарея, сльозотеча, подразнення шкіри, у низці випадків виникають провали пам’яті і мускульний тремор. У важких випадках спостерігається різка втрата ваги, порушення діяльності головного мозку, нирок, легенів, імунної системи, у дітей – відсталість в розумовому розвитку.

У разі витоку ртуті в будинку (наприклад, розбився термометр) для її збору не слід використовувати пилосос, а також велику щітку або віник, бо кульки перетворяться на пил, який дуже важко зібрати. Не можна викидати ртуть в унітаз – вона осідає на трубах каналізації. Необхідно відкрити вікна, захистити органи дихання вологою марлевою пов’язкою. Слід приготувати скляну судину з міцним розчином марганцю. Працювати треба в гумових рукавичках, уникаючи контакту ртуті зі шкірою. Перш за все, треба прибрати в судину осколки із залишками ртуті. Потім повільними плавними рухами слід перемістити кульки ртуті на лист паперу за допомогою картону і скинути їх в судину з водою. Для збору дрібних частинок можна використовувати гумову грушу або скотч. З щілин дрібні ртутні кульки легко вимітаються вологим ватяним тампоном разом з піском, яким необхідно їх посипати. Підлогу слід вимити мильно-содовим розчином. Бажано не заходити в цю кімнату протягом доби, а потім ретельно вимити підлогу водою ще раз.

Якщо приміщення заражене значною кількістю ртуті, слід негайно повідомити про подію за телефоном служби порятунку 101, вивести з приміщення людей, захистити органи дихання вологою марлевою пов’язкою, ізолювати приміщення. Треба відкрити вікна, якщо є кондиціонер, охолодити приміщення. Наступний процес усунення великої кількості ртуті і називають демеркурізація, і займаються цим лише фахівці.

Кiлькiсть переглядiв: 133