ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ЛЮДИНІ, ЯКА ПЕРЕЖИВАЄ ВАЖКУ ВТРАТУ
Що необхідно і чого не слід робити при наданні допомоги людині, яка перебуває в стані горя?
Треба спонукати людину до обговорення її переживань. Не слід зупиняти людину, коли вона починає плакати. Сльози, як зараз відомо, містять анестезуючі речовини, дія яких подібна з дією морфіну.
Того, хто зазнав втрати, неможна залишати одного, однак його не слід і перевантажувати опікою - велике горе можна подолати тільки згодом. Людині, яка перебуває у стані скорботи, потрібні постійні, але не нав'язливі відвідування, уважні й чуйні слухачі.
Не слід поверхово заспокоювати людину. Формальні фрази лише погіршують положення.
У процесі скорботи нерідко настає озлобленість. Злість живить депресію. Тому краще за все допомогти людині якось вилити цю злість назовні. Тільки в такому випадку зменшиться ймовірність її розрядки на випадкових об'єктах.
Під час трауру відбувається значна зміна ідентичності, наприклад, різко змінюється самооцінка здійснення подружньої ролі. Тому важлива складова «роботи скорботи» полягає в навчанні новому погляду на себе, пошуку нової ідентичності.
У період жалоби суттєву роль відіграють ритуали. Вони потрібні людині у стані скорботи як повітря. Психологічно надто важливо мати публічний і санкціонований спосіб вираження складних і глибоких почуттів. Ритуали необхідні живим, а не померлим, і вони не можуть бути спрощені до втрати свого призначення.
У важких випадках тільки професійний психолог зможе допомогти людині по-справжньому пережити втрату, а не лише притупити гостроту щиросердечних переживань.
Кiлькiсть переглядiв: 255
